про зайве

Originally posted by ku_bo at про зайве

це дуже особисте дуже зайве
у марево барвисте сонце зайде
і сніг піде напевне до світанку
а зранку до юрби стрибнеш із ганку
і вечір наближаючи щомиті
підводиш до небесної блакиті
змарнілі очі і питаєш в нього
але проснешся і нема нічого
тихенько зранку сам їси сніданок
з собою наодинці на те й ранок
обід розділиш з другом а вечерю
для ворога залишиш але він
скоріш за все у котрий раз не прийде
і ти собі знов спатимеш один